- потурбуватися
- [потурбува/тиес'а]
-у/йус'а, -у/йеіс':а, -у/йеіц':а, -у/йуц':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
потурбуватися — у/юся, у/єшся, док. 1) Відчути неспокій, хвилювання; занепокоїтися, стривожитися. 2) Виявити увагу до чиїх небудь потреб, піклування про когось, щось; постаратися зробити послугу комусь. || перев. з інфін., у формі наказ. сп. Уживається для… … Український тлумачний словник
потурбуватися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
пожаліти — і/ю, і/єш, док. 1) перех., без додатка і рідко неперех. Відчути жалість, співчуття до кого небудь; зглянутися на кого , що небудь. || Висловити співчуття. || Потурбуватися про кого небудь; виявити прихильність, приязнь. 2) неперех. Відчути жаль,… … Український тлумачний словник
помишляти — я/ю, я/єш, недок., поми/слити, лю, лиш, док. 1) без додатка.Розмірковувати над чим небудь. 2) про що, за що, об чім, о чім, також з інфін. Мріяти про щось, думкою пориватися, прагнути до здійснення чого небудь. || У думках зосереджуватися на чому … Український тлумачний словник
угледіти — (вгле/діти) і рідше угля/діти (вгля/діти), джу, диш, док., перех., розм. 1) Сприйняти зором; побачити, помітити. || Роздивитися кого , що небудь. || Пізнати, примітити кого , що небудь. || Стати свідком чогось бажаного, давно очікуваного. ||… … Український тлумачний словник